Варяг » 07.03.2014, 17:41 »
Ребята, давайте жить дружно, такое сообщение я адресовал своим подпищикам в ВК, хотелось бы, что бы и вы его увидели, это не самопиар, а крик души.
Я сподіваюсь, це прохання, крик моєї душі, почують усі.
Я говорю до вас, мої браття, сестри, вчителі, говорю й ледве стримую сльози від тих всіх подій, що ,мов лавина, впали на мою країну. Сльози від того, що багато з вас виступали за розділ країни, ви повірили в байки про злих бандер, для вас кожен, хто говорить українською, кожен патріот став злочинцем, фашистом, бандерою. Я, російськомовний українець, спитаєте чому зараз звертаюсь українською? Я відповім, тому, що лише на цій мові можу передати усю повноту своїх відчуттів, своїх емоцій. Напевно, подумаєте, що я просто це десь скопіював та веду пропоганду, відповім - НІ, ви мене добре знаєте: хтось мене називає Женя, хтось Євгеній, для когось я Варяг, так, це я. Прошу вас, почуйте мене, політика- це діло кожного, не завжди мої думки співпадають з вашими, але політика- це діло часу, а друзі - вічності, прошу, припиніть проросійску пропаганду, полюбіть країну, в чиїх мальовничих просторах ви жили стількі років, країна вам нічого поганого не зробила, навпаки, дала вам дім. Я не кажу ненавидіти Росію чи росіян, кажу- висловити протест проти керівництва цієї країни, я хочу жити в мирній, вільній Україні, насолоджуватись просторами моєї держави, я сподіваюсь, ви мене почуєте, подумаєте, яку ціну ви спромовжні заплатити за свою зраду, ціну друзів. Я сподіваюсь, що ми з вами проведемо ще багато часу разом, і, що подамо руку допомоги один одному. Але, якщо будете продовжувати волати за те, що війска Росії повинні бути тут, будьте готові, що я, ваш друг, загину за волю свою і своєї держави, і таких як я, буде багато-кров кожного солдата України буде й на ваших руках. З повагою, ваш Варяг.
Врагу не сдается наш гордый Варяг, Пощады никто не желает.